Михайло Драпатий запевнив, що працюватиме з максимальною відповідальністю та з великою повагою до кожного українського воїна, який захищає державу.
Перед призначенням на цю посаду президент України провів серію зустрічей із командувачами різних родів військ та вищим військовим керівництвом. Володимир Зеленський подякував попередньому головнокомандувачу Олександру Сирському за оборону Києва, Харківську наступальну та Курську операції, а також за його особистий внесок у захист України.
Водночас перед Михайлом Драпатим президент поставив нові завдання. Серед них — оновлення стратегії оборони держави та продовження успішних бойових операцій на фронті.
Чим відзначився 43-річний генерал і чому його вважають одним із найавторитетніших українських воєначальників, розповідає Полтава24.
З чого починався бойовий шлях Михайла Драпатого
У травні 2014 року українські військові на БМП проривалися вулицями Маріуполя крізь барикади проросійських сепаратистів. Цією операцією особисто керував комбат 72-ї окремої механізованої бригади Михайло Драпатий.
На той момент бойовики захопили будівлю міського управління поліції та погрожували спалити українських правоохоронців, якщо вони не складуть зброю. 31-річний майор Драпатий разом із підлеглими прорвався до будівлі, деблокував оточених силовиків і вивів їх до аеропорту Маріуполя. Саме з цієї операції розпочалася історія майбутнього головнокомандувача ЗСУ.
Через три місяці ім’я Драпатого знову опинилося в центрі уваги. Разом зі своїм підрозділом він потрапив в оточення в Ізваринському котлі на кордоні з Російською Федерацією. Відмовившись здаватися, командир із боями вивів із пастки 260 українських військових, подолавши понад 160 кілометрів територією, контрольованою противником.
На початку війни Драпатий відзначився звільненням Херсонщини
Повномасштабне вторгнення РФ генерал зустрів на посаді заступника командувача Об’єднаних сил ЗСУ. Пізніше, очолюючи оперативну групу військ “Південь”, він зупинив наступ російських військ на Кривий Ріг. Згодом Драпатий керував оперативним угрупованням військ “Херсон”, яке брало участь у звільненні правобережної Херсонщини.
У військовому середовищі його вважають одним із найсильніших українських командувачів, якого неодноразово направляли на найскладніші ділянки фронту. Під його керівництвом оперативно-тактичні угруповання “Харків”, а згодом і “Луганськ”, успішно стримували нові наступи окупаційних військ.
У листопаді 2024 року Михайла Драпатого призначили командувачем Сухопутних військ ЗСУ. Уже тоді він наголошував, що українська армія потребує масштабних реформ.
Михайло Драпатий, головнокомандувач ЗСУ (командувач Сухопутних військ ЗСУ у 2024–2025 рр.): “Люди, сучасні технології, цифровізація процесів управління — це те, що я буду послідовно запроваджувати. Зараз на часі зміни ментальні, технологічні та професійні, і вони критично необхідні для нашої спільної перемоги”.
Після серії трагічних випадків на полігонах під час навчань Драпатий подав у відставку. Тоді в медіа вперше почали говорити про його принциповий конфлікт із Сирським, оскільки генерала вважали неформальним лідером опозиції всередині військового командування. Крім того, він відкрито підтримав звільненого міністра оборони Михайла Федорова, через що, за повідомленнями ЗМІ, ризикував отримати ще одне дисциплінарне стягнення.
Михайло Федоров, ексміністр оборони України: “Наступний пункт — це ізоляція та так звана “токсикація” тих, хто реально розвивається. У тебе виходить чудово — відстійник, Драпатий — третя догана, до побачення. Вибачте, Драпатий, але думаю, що після цього мого виступу вам буде вже четверта догана”.
Державні нагороди та реакція Кремля та “воєнкорів”
Михайло Драпатий є Героєм України, кавалером ордена Богдана Хмельницького та одним із п’яти українських військових, які під час великої війни отримали генеральське звання до 40 років.
Із призначенням на посаду головнокомандувача його привітали очільник Офісу президента Кирило Буданов, дипломат і колишній головнокомандувач Валерій Залужний, а також ексміністр Михайло Федоров. Сам Драпатий подякував президентові за довіру та пообіцяв повністю віддатися роботі.
Тим часом російські “воєнкори” та пропагандисти вже відреагували на кадрове рішення хвилею панічних заяв у Мережі. Вони називають нового головнокомандувача ЗСУ сильнішим і небезпечнішим суперником, ніж його попередник, та відкрито прогнозують важкі часи для російських окупаційних військ.
Водночас, Путін і його генерали заявили, що немає значення, хто очолює ЗСУ чи Міністерство оборони, бо війна триває до перемоги.
Дізнавайтеся першими про головне
Підписуйтесь, щоб бути в курсі свіжих новин Полтави, фото, відео та ексклюзивів — Telegram / Facebook / Google News




