Основні принципи та методи діагностики й лікування алергії

Алергічні патології в дитячому віці – одна з основних проблем сучасної педіатрії. Буквально кожна третя дитина стикається з подібними захворюваннями, водночас нерідко симптоматика маскується під інфекційні хвороби, що ускладнює діагностику і терапію. У клініці “JMC” алерголог вищої категорії допоможе діагностувати захворювання. Також клініка має власну лабораторію, де можна провести тест на алергію, докладніше на сайті: https://jmc.org.ua/. Лікування алергічних захворювань безпосередньо залежить від вихідної причини, стану здоров’я дитини та умов навколишнього середовища.

Фактори, які провокують патологію

Алергія – підвищена чутливість організму до певних речовин, які називаються алергенами. Їх поділяють на дві великі групи:

• екзоалергени – подразники, що надходять ззовні (пил, хімічні компоненти, продукти харчування);
• ендоалергени – речовини, які утворюються в самому організмі або з’являються під час пошкодження органів і тканин.

Факторами, які підвищують ризик виникнення патології, є:

• спадковість – якщо один із батьків страждає від алергії, шанс дитини познайомитися з таким самим захворюванням зростає до 30%;
• вроджені особливості імунітету;
• проживання в екологічно несприятливому районі – поблизу хімічних заводів, фабрик, природних аномалій;
• пасивне куріння;
• надмірна тяга батьків до стерильності всього навколо дитини;
• надмірне вживання певних продуктів;
• неправильне лікування антибактеріальними та іншими препаратами;
• гормональні зміни в організмі;
• часте і тривале перебування під прямими сонячними променями;
• постійні стреси та нервові перенапруження.

Види алергічних реакцій і захворювань у дітей та їхні симптоми

За клінічною формою алергію поділяють на два типи:

• гостра, що супроводжується негайними реакціями з боку організму;
• відстрочена або сповільнена, яка проявляється через 3-72 години після контакту з алергеном.

Залежно від того, який алерген провокує реакцію і яким шляхом він потрапляє в організм, розрізняють кілька варіантів захворювання.

Харчова алергія

За такої форми патології організм реагує на компоненти, які потрапляють всередину разом з їжею і питтям. Найчастіше зустрічається негативна відповідь на білок коров’ячого молока, яйця, морепродукти, цитруси, рибу, горіхи.

Ознаки харчової алергії:

• діарея;
• нудота;
• блювотні напади;
• спазми та біль у животі;
• висипання і почервоніння на шкірі;
• сльозотеча;
• набряк слизових тканин.

Респіраторна алергія

Виникає під час контакту дихальної системи дитини з алергенами, які знаходяться в повітрі. Однією з найпоширеніших форм такого захворювання є поліноз (сінна лихоманка) – реакція на пилок рослин і дерев. Ще один частий варіант хвороби – алергія на домашній пил, у якому містяться частинки шерсті тварин, тканин, пилові кліщі.

Симптомами такої реакції слугують:

• риніт;
• кон’юнктивіт;
• чхання;
• кашель;
• набряк слизових горла і носа.

Алергія на шкірі

Розвивається при тісному контакті шкіри дитини з подразником – хімічними речовинами, рослинами, медикаментами. Сюди ж можна віднести виражену реакцію організму на холод (холодова алергія) та ультрафіолет (фотодерматит).

Ознаками стають:

• кропив’янка;
• сухість і розтріскування шкіри;
• поява пухирів, висипу та інших елементів;
• набряклість, різке почервоніння в місці контакту з подразником;
• свербіж і печіння.

Інфекційна алергія

Виникає на тлі гострих запальних захворювань, викликаних бактеріями, вірусами, паразитами або грибками. Патологія проявляється у вигляді:

• слабкості;
• кашлю;
• шкірних висипань;
• розладу випорожнень.

Алергія на укуси комах

Отрута, що випускається комахами під час укусу, стає алергеном. За нормальної реакції організму можливі невелика припухлість, почервоніння, свербіж. Патологічна відповідь супроводжується:

• запамороченням;
• порушенням дихання;
• появою великих пухирів у місці укусу;
• почервонінням шкіри;
• набряком слизової горла;
• зниженням тиску.

Загальні принципи діагностики та лікування алергічних захворювань

Діагностикою, терапією, профілактикою алергічних реакцій і захворювань займаються алергологи та імунологи. Основний принцип у виявленні та лікуванні алергії – комплексність: тільки детальний аналіз патології може достовірно виявити причину і підібрати адекватні способи терапії.

Діагностика алергії

Обстеження дітей, які страждають від алергічного захворювання, включає:

• збір анамнезу;
• загальний огляд для оцінки стану здоров’я та виявлення клінічних симптомів;
• лабораторно-інструментальні способи дослідження.

Лабораторно-інструментальні методи діагностики алергії можна розділити на загальні та специфічні. До загальноклінічних способів належать:

• ЗАК і ЗАС;
• біохімічний аналіз крові;
• цитологія мокротиння, секретів носа і зіву;
• бактеріологічні посіви;
• копрограма;
• оцінка функцій дихальної системи;
• УЗД черевної порожнини;
• мікроскопія;
• ревматологічні проби.

За необхідності до обстеження залучають фахівців суміжних галузей.

Специфічні методи діагностики алергічних захворювань у дітей дають змогу достовірно виявити конкретних збудників на підставі реакції організму. До них належать:

• шкірне скарифікаційне та прик-тестування;
• аплікаційний патч-тест;
• аналіз на рівень загального та специфічного IgE;
• провокаційні проби;
• елімінаційний тест.

Вибір аналізів і досліджень залежить від типу проявів алергії, можливих протипоказань до проведення тестів та інших параметрів, які оцінює тільки лікар.

Лікування алергічних захворювань

У сучасному лікуванні алергії використовують:

• елімінаційні заходи;
• фізіотерапевтичні процедури;
• медикаментозні засоби;
• АСІТ (алерген-специфічна імунотерапія).

Елімінаційні заходи спрямовані на усунення будь-якого контакту з алергеном. Вони включають:

• навчання батьків правилам поведінки в побуті;
• підбір дієти за харчової форми алергії;
• підтримання потрібних параметрів повітря в приміщенні;
• усунення всіх можливих джерел хвороби з оточення дитини – килимів, м’яких іграшок, побутової хімії;
• обмеження спілкування з тваринами.

Фізіотерапевтичні процедури потрібні для купірування симптомів алергії. Успішно застосовуються такі способи, як електрофорез, інгаляційна терапія, УВЧ, плазмаферез, ультрафонофорез та інші методики.

Лікарська терапія включає використання:

• антигістамінних препаратів;
• глюкокортикостероїдів;
• місцевого лікування.

АСІТ полягає у введенні в організм особливого препарату, який можна назвати своєрідною алерговакциною. Він містить дозовану кількість алергену, який спровокував захворювання. У процесі такого лікування чутливість організму до збудника поступово знижується, і під час наступних контактів дитини з подразником негативна реакція зменшується.