Нервові зриви: у чому можуть бути причини та як з ними боротися

Розповідаємо, звідки беруться нервові зриви та як не дати собі впасти у такий стан.

Нервовий зрив – гострий стан, при якому у людини відбувається емоційне вигоряння та виснаження нервової системи. Зазвичай це пов’язано з різкою реакцією або на сильний стрес, або на тривале перебування в низці стресових факторів.

У людини здають нерви. Він і хотів би бути спокійним, але, на жаль, не виходить: зривається, лається, дратується і нічого не може вдіяти. Тривале перебування у стресовому факторі створює емоційну перенапругу.

Основні ознаки нервового зриву

• неконтрольований плач;
• почуття провини, роздратування, безвиході;
• зміна звичного режиму сну. Для деяких сон – це втеча від стресу, а в інших від постійної роботи мозку, навпаки, розвивається безсоння;
• постійна втома. Це сигнал про те, що організм не в змозі більше впоратися зі стресом. Те, що раніше давалося легко, тепер вимагає великих зусиль і не приносить задоволення;
• стрес часто негативно позначається на лібідо;
• змінюються харчові орієнтири. Одні втрачають апетит, інші, навпаки, заїдають стрес. Кортизол, гормон стресу, може викликати підвищений інтерес до жирної та солодкої їжі;
• головний біль чи біль у животі. Порушення травлення. Туман у голові. Ми гірше справляємося з життєвими завданнями, стаємо розгубленими, повільними, забудькуватими;
• змінене дихання. Часте та неглибоке дихання, поверхневе, що створює посилення впливу стресу на організм.

Коли людину все дратує і дратує, за цим стоїть її відчуття беззахисності та безсилля. Бракує контролю над важливими для нього речами. Людина не знає, як поводитись у такій ситуації, і накопичує щоденне роздратування, яке далі працює як бомба з годинниковим механізмом. Варто йому необережно щось сказати, як відразу спалахують емоції і він не може зупинитися.

При цьому високі вимоги до себе змушують так само вимогливо ставитися і до всього світу загалом. Такі люди стають токсичними для свого оточення.

Але не варто забувати і про те, що у негативних та роздратованих людей зі зіпсованим настроєм зазвичай є свої вторинні вигоди. Найпоширеніша їх – спрага підвищеного підвищеного уваги. Дратівлива поведінка, обтяжена нервовим зривом, знімає певний рівень відповідальності перед оточенням: «Я нічого не можу! Я невдаха! У мене нічого й ніколи не виходить». Такі установки створюють людині умови для того, щоб їй допомагали інші люди, які часто вирішують за неї проблеми та життєві завдання.

Що робити при наближенні нервового зриву?

• Знайти справжню причину роздратування. Пошукати те місце і ту проблему, де ви почуваєтеся безсилим.
• Визначити, чому ви починаєте поводитися так, начебто загроза очевидна, а її ніхто не бачить. Можливо, це та сама перебільшена реакція, характерна для стану нервового зриву.
• Визначити вашу вторинну вигоду – можливо, ви просто хочете, щоб оточуючі звернули на вас увагу, – і знайти шляхи її задоволення іншим шляхом.
• Розставити пріоритети та поставити свої особисті цілі, досяжні та комфортні вам.
• При першому прояві роздратування звіряйте, наскільки причина вашого неврозу пов’язана з тією самою метою, яку ви поставили раніше. Чи відповідає те, чому ви переживаєте, вашим пріоритетам? Якщо не відповідає, нервувати точно не треба – воно того не варте.

Таким чином, у вас скоротиться кількість тригерів, спускових механізмів у вашому житті.

І головне – при перших симптомах роздратування чи емоційного вигоряння, не чекайте нервового зриву, звертайтеся до компетентного фахівця за кваліфікованою допомогою.