День Народження Тараса Шевченка: факти з біографії Кобзаря та легендарні цитати

Щорічно 9 -10 березня Україна та світ відзначають Шевченківські дні. У ці дати вшановують поета, прозаїка, мислителя, живописця, графіка та громадського діяча Тараса Шевченка, якого багато хто називає справжнім пророком українського народу.

Біографія Тараса Шевченка

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в багатодітній родині кріпаків. Дитячі роки майбутній поет провів у рідному селі та в селі Кирилівка, яке належало генерал-лейтенанту Василь Енгельгардт.

Грамоти Тарас навчився, коли почав служити у місцевого дяка — вчителя Павла Рубана. Згодом його забрали до прислуги до поміщика Енгельгардта: спочатку кухарчуком, а пізніше козачком. Поміщик звернув увагу на талант юнака до малювання і, бажаючи мати власного придворного художника, відправив Шевченка навчатися живопису.

1831 року Енгельгардт переїхав до Санкт-Петербурга. Саме там Шевченко продовжив навчатися малюванню і почав писати свої перші твори. У Петербурзі він познайомився з художниками Карлом Брюлловим та Василем Жуковським, які помітили великий талант молодого митця. Завдяки благодійному аукціону, організованому художниками, Тараса Шевченка викупили з кріпацтва, коли йому було 24 роки.

У 1838-1843 роках Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв, активно малював і саме тоді створив рукопис майбутньої збірки “Кобзар”.

Після завершення Академії 1844 року письменник повернувся до України. Приїхавши до Києва, він почав працювати в тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У цей період Шевченко познайомився з Костомаровим, що вплинуло на формування його політичних поглядів.

1846 року Шевченко вступив до Кирило-Мефодіївського братства. Через вірші зі збірки “3 літа” Тарас Шевченко був заарештований і відправлений на заслання служити солдатом. У засланні та під арештами він провів 10 років, однак навіть попри сувору заборону продовжував писати й малювати.

Після звільнення поетові заборонили повертатися до України. Лише 1859 року він зміг приїхати на Батьківщину, але там його знову заарештували. 1860-го вийшла остання збірка Шевченка “І виріс я на чужині…”.

10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер у Петербурзі далеко від рідної землі. Спочатку його поховали на смоленському кладовищі. Згодом, відповідно до заповіту, прах поета перевезли до України та перепоховали на Чернечій горі біля Канева на Черкащині.

Цікаві факти про поета

Тарас Шевченко був надзвичайно талановитим художником: він створив понад 1300 картин, із яких до нашого часу збереглося понад 800. До власних творів поет часто робив ілюстрації та любив писати автопортрети.

Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу.

Після смерті поета в народі казали, що Кобзар не помер і колись визволить українців із кріпацтва.

Зріст Шевченка становив 164 см.

За життя Тараса Григоровича його більше цінували як художника, ніж як поета.

Поет одягався досить модно, адже добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом.

За все своє життя Шевченко прожив в Україні лише 15 років.

Поет любив каву по-віденськи, однак улюбленим напоєм для нього був чай. За спогадами історика Миколи Костомарова, Шевченко часто додавав до нього ром.

Серед улюблених страв Тараса Шевченка, як згадували його друзі, був борщ із сухими карасями, свіжою капустою та приправами.

1975 року один із кратерів на Меркурії назвали на честь Тараса Григоровича Шевченка.

У світі встановлено 1384 пам’ятники Тарасові Шевченку. Перший пам’ятник поетові відкрили 1881 року в місті Форт-Шевченко.

Найменше у світі видання “Кобзаря” має розмір приблизно половини квадратного міліметра — менше за макове зернятко. Його створив український майстер Микола Сядристий.

Радянська влада не могла просто заборонити твори Шевченка, оскільки вони були надто відомі. Тому Кобзаря намагалися дискредитувати.

Легендарні цитати з творів Тараса Шевченка

• Борітеся – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!
• Вогонь запеклих не палить.
• І на оновленій землі врага не буде, супостата, А буде син, І буде мати, І будуть люди на землі.
• В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. Нема на світі України, немає другого Дніпра.
• Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
• Наша дума, наша пісня, Не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!
• Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле.
• Кохайтеся ж, чорнобриві, Але не з москалями, Бо москалі – чужі люди, Роблять лихо з вами.
• Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
• В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.
• І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик.